При долині кущ калини
Нахилився до води.
Ти скажи, скажи, калино,
Як попала ти сюди.

Якось ранньою весною
Козак бравий прискакав.
Милувався довго мною,
А тоді з собою взяв.

Він хотів мене калину
Посадить в своїм саду.
Не довіз і в полі кинув –
Думав, що я пропаду.

Я за землю ухопилась,
Стала на ноги свої.
І навіки поселилась
Де вода і солов’ї.

Ти не дми на мене, вітре,
Я тепер не пропаду:
Наді мною сонце світить
І надалі я цвіту.

Замітка: Шансон - це завжди проста, але в той же час повна сенсу  музика. Це емоції, які переповнюють нас. За це ми любимо і слухаємо шансон онлайн. Де б Ви не знаходилися - вдома чи нароботі, - слухайте шансон безкоштовно.