"Ой ти, дівчино, зарученая, Чого ти ходиш засмученая?" -

співається у відомій народній пісні. Про заручини молодої пари оспівано в піснях, описано у віршах, літературних творах та народознавчих описах.

Як тільки священик оголосив у храмі першу Заповідь, на­речені аж тоді мали право справляти заручини. За традицією після обіду сходилися запрошені гості до батьків молодої на заручини. Наречений замовляв музикантів або обходилось без музик.

Побутує подекуди звичай, що староста, який засватав наре­чену, зв'язував праві руки наречених хусткою, якою наречена пов'язала нареченого на сватанні, підводив їх до батьків, які сиділи на кожусі, для благословення.

Батьки благословляли дітей хлібинами і житом обсипали: хлі­бом, щоб здорові проживали; житом, щоб багатство мали. Тричі вклонялися наречені батькам, цілуючи їх за кожним поклоном - так роблять за обрядовим законом. Як благословили батьки дітей, то тоді починалося частування гостей. Від заручин, вже за традицією, називали батьки молодого наречену невісткою, а бать­ки молодої нареченого - зятем. Діти-наречені зверталися вже до батьків (молодої й молодого) словами: мамо і тато.

Заручені обмінювалися подарунками: молодий закладав мо­лодій перстень на праву руку, щоб усі знали, що дівчина заручена (дівчата носять перстені на лівій руці); молода дарувала йому сувенір на пам'ять, який би обом нагадував про день зару­чин.

Справляли заручини, щоб закріпити сватання.

Гості частувались, співали, танцювали, веселились. Моло­дята раділи-сумували, а батьки знову й знову в клопотах радіс­них: уточнювали кількість гостей, скільком і кому (з родини молодого) дарувати подарунки тощо. Після заручин наречені вже разом ходили гуляти, на танці, в гості...

Буває, що не справляють весілля, а на заручинах і вінчаються. Йшли молоді до Церкви зі своїми свідками, рідними, а після обручення приходили запрошені гості. Забавлялися, враховую­чи всі ритуали весілля.

У хаті молодої старости, дружби, дружки, батьки збира­ються, танцюють, співають, забавляються, а наречені з безтур­ботним життям прощаються:

В давнину на заручини йшов молодий з батьками та двома дружбами, старостами і старостінами, хресними батьками, рід­ними сестрами та братами, свашками. Молодий ніс перстені для вінчання, а свашки - туфельки біленькі та сережки для молодої. У туфельки клали цукерки, гроші, зерно.

Молода також готувала для молодого сорочку до шлюбу, гал­стук, біленьку помережану хустинку, солодощі та зерно. На заручинах молоді обмінюються подарунками, а свашки співали.

Цікаво знати: Заходьте на весільний портал http://tutsvadba.ru/ та черпайте багато тематичної та корисної інформації. Великий вибір статей, новини які оновлюються щодня та форум.