Зустрічаються батьки молодого і молодої, щоб поєднати своїх дітей долі.

Після сватання йшли на оглядини батьки з нареченим, рідні сестри, брати відразу наступної неділі. Зазделегідь приготов­лялися до прийняття дорогих гостей: пекли, варили, смажили, прибирали, щоб із якнайкращого боку показати себе. Домов­лялися про дату заручин та весілля, як і де буде воно проходити; скільки гостей запросити, а, головне, цікавились про добробут, бо турбувалися про спільне життя дітей після вінчання. Батьки наречених називали один одного сватами (сваха, сват).

Уже після оглядин йшли до священика подати на Заповідь із старостою від молодого і дружкою від молодої. Повідомляли священика про дату вінчання. Священик у церковну книгу за­писував прізвища, ім'я, по батькові, дату народження, місце проживання молодої пари та їхніх батьків. Також записував своє прізвище, дату, коли прийняв від молодих Заповідь, і дату він­чання; свідки розписувалися у книзі записів.

Заповідь-оповідь священик оголошував відразу наступної неділі чи у свято. Оголошує тричі, щоб люди чули і могли про претензії до молодих повідомити священикові чи духовній особі.

Несуть наливку і торт, щоб було добро і злагода; несуть цу­керки, щоб солодке було життя в дітей.

Буває, що батьки молодої справляють весілля для своїх гос­тей зі своєю музикою, а батьки молодого - для своїх із своєю музикою.

Цікаво знати: Якісні коляски для близнюків за доступними цінами. Широкий вибір товарів та суттєві знижки для постійних клієнтів.